плис даю 20 Поинтов

А) Пізнавати світ від народження до смерті, проникати в його таємниці й премудрості — властиво людям Сходу, різним його націям і народностям. Пошуком сенсу життя, причин його швидкоплинності й різноманіття його форм з давніх часів зайняті думки і японських філософів. Японія — країна найбагатшої культури, неосяжних знань, численних відкриттів, дивних традицій. Книга віршів для будь-якого японця — джерело життєвої сили й духовного збагачення, необхідного, як повітря й сонце (у такий спосіб відбувається в Східній Азії спілкування "від духу до духу").

Особливе місце в ліриці японців займає пізніший за часом виникнення жанр хайку (або хоку), що є ніби усіченим танка.

В) Певна, що люди різного віку люблять подорожувати: Мені подобається такий відпочинок. Під час подорожі завжди дізнаєшся багато нового і цікавого про кра­їни світу та життя, традиції, звичаї їх жителів. І, звичайно, туристи купують лис­тівки з видами міст, щоб надовго зберегти у пам’яті враження про місця, де вони побували. На листівках зазвичай зображують красиві пейзажі, пам’ятники, собо­ри, вулиці міст і містечок.

Саме такі листівки купував кожен турист із вірша Дж. Родарі «Листівки з ви­дами міст». Італійські міста на цих листівках змальовано надзвичайно красивими. Але чи відповідає зображене дійсності? Не завжди. Світ, виявляється, не такий уже й безжурний. Є люди, які йдуть на роботу не поснідавши, інші — лягають спати не повечерявши, спати іноді доводиться на голому камені, бо іншого місця немає. Такий він, світ «без глянцю». Реальність нагадує про себе нерозв’язаними проблемами, і ліричному героєві стає сумно і боляче через те, що у світі існує горе. І він починає розуміти, що. життя набагато суворіше, ніж здається на пер­ший погляд. А за зовнішньою красою дуже часто криється людське горе.

Контрасти життя може побачити лише допитливий і спостережливий герой, який прагне пізнати навколишній світ. А листівка у поезії італійського письмен­ника і є символом шйроти світу, який слід відкривати для себе.

Для творчості Дж. Родарі характерною є увага до життя простих людей. Саме про них поет говорить дуже тепло, з любов’ю. Письменник намагається привер­нути увагу читачів до життя звичайних трударів, змальовуючи соціальні контрасти цього життя. Головне, щоб люди, долаючи усілякі негаразди, не розгубили най­цінніші скарби — добро, милосердя, співчуття, взаємодопомога, — які й допомо­жуть подолати усі труднощі.

Как-то так