Чому при відбиванні світла при експерименті кут відбивання може відрізнятися з невеликою похибкою від кута падіння?​ нужно

Більшість об'єктів, що вас оточують: будинки, дерева, ваші однокласники тощо, — не є джерелами світла. Проте ви їх бачите. Відповідь на запитання «Чому так?» ви знайдете в цьому параграфі.

З'ясовуємо, чому ми бачимо тіла, які не є джерелами світла

Ви вже знаєте, що в однорідному прозорому середовищі світло поширюється прямолінійно.

А що відбувається, якщо на шляху пучка світла є якесь тіло? Частина світла може пройти крізь тіло, якщо це тіло прозоре, частина поглинеться, а частина обов’язково відіб’ється від тіла. Деякі відбиті промені потраплять у наші очі, і ми побачимо це тіло (рис. 11.1).

Установлюємо закони відбивання світла

Для встановлення законів відбивання світла скористаємося спеціальним приладом — оптичною шайбою*. У центрі шайби закріпимо дзеркало і спрямуємо на нього вузький пучок світла так, щоб він давав на поверхні шайби світлу смужку. Бачимо, що пучок світла, відбитий від дзеркала, також дає світлу смужку на поверхні шайби (див. рис. 11.2).

Напрямок пучка світла, який падає, задамо променем СО (рис. 11.2). Цей промінь називають падаючим променем. Напрямок відбитого пучка світла задамо променем OK.