Особливості чотирьох етапів романтизму у німеччині ​

Перший етап (1795-1806) представлений творами енських романтиків і Ф. Гельдерліна. У цей час зародилася рання (філософська) течія романтизму.

Другий етап (1806-1815) німецького романтизму припадає на період нашестя війська Наполеона в європейські країни. Німеччина теж опинилася під владою Наполеона, що викликало національний спротив і як наслідок — звернення до міфології та фольклору. Рідна культура й мова стали своєрідним засобом боротьби проти навали чужинців. На цьому етапі також велику культурну діяльність проводили вчені-філологи й збирачі народних казок і легенд — брати Я. і В. Ґрімм, поет Й. фон Ейхендорф, драматург і прозаїк Г. фон Клейст.

На третьому етапі (1815-1830) формується гротескно-фантастичний романтизм, представлений творчістю Е. Т. А. Гофмана.

Протягом четвертого етапу (1830-1848) розвивалися різні тенденції, виникли угруповання, діяльність яких була зумовлена демократичними процесами підготовки до Німецької революції 1848 р. До цього періоду належить пізня творчість Г. Гейне.