Зовнішня політика Володимира ​

1. Наявність величезної підвладної території диктувала суттєву зміну зовнішньої політики: далекі походи, захоплення нових земель поступаються місцем захисту власних кордонів.

2. У відносинах з сусідніми державами спирався не лише на силу зброї, а й на активні дипломатичні контакти з багатьма державами.

3. Головним напрямом зовнішньої політики стала боротьба проти печенігів. Для відсічі їх нападів зміцнював кордони зі степом, будував міста на Десні, Рубежі, Сулі й Стугні. Це були справжні богатирські застави з постійними військовими гарнізонами, які відіграли вирішальну роль у стабілізації становища на півдні Русі.

Крім системи міст, південноруське прикордоння захищали могутні багатокілометрові земляні вали (так звані “змієві вали”).