Твір опис весняного вечора від імені героя " садок вешневий коло хати"

Для більшості українців (колись із діда-прадіда селян) за словами «садок вишневий коло хати» стоїть щось набагато більше, ніж «присадибна ділянка», тобто «земля, що перебуває в особистому користуванні колгоспників, робітників і службовців радгоспів та інших мешканців сільської місцевості», і яку засаджено фруктовими деревами. Це – місце їхнього єднання з землею. Тут для них проходить вісь світу, пульсує джерело їхньої сили і їхніх уявлень про Всесвіт. Зіп’яти білу хату з теплою піччю посередині, обсадовити її квітами, відгородитися парканом, насадовити скрізь, де можна, дерева, щоб бодай пів року все на твоїх очах цвіло, родило, а тоді ще й годувало тебе до весни – ось що таке, насправді, «вишневий садок коло хати». Бо «сад» для сучасної людини означає гектари сільськогосподарських угідь, що належать якомусь холдингу чи підприємству харчової промисловості, механізацію, хімізацію, монополізацію й маркетинг. А «садок» – це, навпаки, щось приватне, це – той простір, на який не мають зазіхати ні сусіди, ні держава. У категоріях марксизму-ленінізму українці були й лишаються «дрібними власниками», тими, що «як не з’їм, то хоча б понадкусюю», тому товаришу Сталіну нічого не лишалося, як заморити мільйони з них голодом. «Товариші» з перших днів свого правління зрозуміли, що комунізм для селян – це як сідло для корови.

Объяснение: