пристосування рослин до водного серидовищаПожалуйста посчитайте ПОЖУЙСТА СРОЧНОООО

У залежності від морфоанатомічних особливостейводних рослин, які можна враховувати при визначенні стану біоценозувиділяють такі групи:
1. Гідатофітизанурені у воду. Вони одержують не всю кількість сонячного проміння, бочастина його відбивається або поглинається водою. Відповідно гідатофітитією або іншою мірою є тіньовитривалими. Цим зумовлена збільшенаповерхня органів, особливо листків, порівняно із загальною масою. Узв’язку з тим, що у воді мало розчиненого кисню у гідатофітів утрудненийгазообмін. Однак у них добре розвинені міжклітинники, які сприяютьрегулюванню газообміну. Гідатофіти мають дуже спрощену анатомічнубудову, у них судини слабко розвинені або зовсім немає, воду сприймаютьвсією поверхнею тіла. На поверхні епідерми кутикули немає або воназанадто тонка, щоб не створювати перешкоду в надходженні води до клітин.
2. Гідрофітизвичайно ростуть по берегах водойм, напівзанурені у воду. Підземначастина рослин (кореневища і корені), а також більша частина стеблазанурені у воду. Гідрофіти, як і гідатофіти, мають систему добрерозвинених міжклітинних проміжків, крізь які здійснюється постачаннякисню до органів, які знаходяться у воді і ґрунті водойми.
3. Гігрофіти- це рослини, що пристосовані до росту в умовах надмірного зволоження,переважно атмосферного. Листки їх вкриті тонким шаром кутикули, продихирозташовані на рівні основних клітин епідерми, наявність тонкостіннихживих розсіяних волосків, а також широких міжклітинників - забезпечуєдосить активну поверхню випаровування.
Проживанняу водному середовищі зумовило особливі риси організації водних рослин. Взагальному до основних пристосувань вищих рослин до водного способужиття належать:
-Водні рослини не потребують опорних елементів, тобто у нихнедорозвинені або відсутні судинні пучки, як у деревині наземних рослин.
- Редукція кореневої системи або зміна її функції.
- Порівняно низька температура води викликає пригноблення статевого процесу, тому у них переважає вегетативне розмноження.
- Розвиток системи повітряних порожнин – аеренхіма, сприяє поліпшенню газообміну і підтримці рослини в плаваючому стані.
-Великий розвиток поверхні тіла по відношенню до маси, що виражається внаявності перистого, розітнутого листя, тонких, довгих стебел або жширокого, але дуже тонкого листя.
-Листя занурених водних рослин позбавлені продихів, зате їх поверхняпроникна для газів і весь газообмін йде через неї. Кількість продихів впорівнянні з наземними видами збільшена.
-У деяких видів серед клітин епідермісу є та інші, звані гідропорами, щомають більшу проникність води. У лататтєвих, крім того, є особливіклітки - гаусторії, розташовані на нижній стороні листа, здатніінтенсивно поглинати живильні речовини і запасати масло.
-Гетерофілія, різнолисність, це явище, коли на одній рослинірозвиваються як типово підводне листя, так і типово повітряні з рядомпереходів (настурція, стрілолист, вех).
-Виділення слизу особливими залозками перешкоджає вилуговуванню з рослинживильних речовин, а також є захистом при тимчасовому пересиханніводоймищ.
-Переважна більшість вищих водних рослин - багаторічники. При зимуваннічастина видів цілком опускається на дно водоймища, більшість зимує увигляді кореневищ, бульб або зимуючих бруньок (турионів).
 Наявністьстійкого механізму гомеостазу дозволяє вищим водним рослинамзахоплювати значні території і мати широке географічне розповсюдження.Такі види створюють популяції, пристосовані до крайніх умов ареалу, дозначних коливань світла, температури, залежності від концентрації газів,… .