Складіть розповідь про життя в часи палеоліту на території сучасної України

Объяснение:

Палеоліт України — початковий і найдовший період історії України, тривав до 10 тис. до н. е. Саме тоді на території сучасної України з'явились перші люди. Їхнє переселення відбулося двома шляхами: з Європи та Закавказзя. Найдавнішими стоянками палеоліту на території України вважають:

Королевська стоянка на Закарпатті

Кирилівська стоянка на території сучасного Києва

Лука-Врублівецька на Дністрі

Амвросіївська стоянка на Донбасі

печера Киїк-Коба

печера Старосілля

та інші.

Ранній палеоліт

Палеоліт на території сучасної України розпочинається з ранньої ашельської епохи і заселення України близько 1 млн років тому — 150 тис. р. тому. Розселення первісної людини в межах Східної Європи, зокрема України, відбувалося головним чином через західні райони Малої Азії й Балкани. Розпочавшись близько мільйона років тому, цей тривалий, дискретний процес освоєння нових територій продовжувався й на пізніших етапах кам'яної доби.

Кісткові рештки архантропів в Україні не виявлені, але відомі сліди їх існування у вигляді стійбищ, які належать до ашельської епохи (культури) раннього палеоліту.

В межах України пам'ятки ашельської епохи відкриті поблизу сіл Лука-Врублівецька й Бабин на Дністрі, під Житомиром та в Закарпатті — біля сіл Королеве, Рокосове та ін. Окремі ашельські кремінні знаряддя виявлені в Донбасі неподалік м. Амвросіївка на р. Кринка та м. Ізюм на Сіверському Дінці.

Процес освоєння первісною людиною обширів сучасної України, як і усієї Європи, вирішальною мірою зумовлювався величезними льодовиками, що періодично насувалися на континент з півночі. Найбільші льодовики названі за альпійськими річками: Гюнц, Міндель, Рісс, Вюрм. Загалом льодовикова епоха тривала до кінця палеоліту.

Проникнення людини до Східної Європи сталося наприкінці гюнцівського зледеніння, але в основному збіглося з гюнц-міндельським потеплінням і початком рісського зледеніння.

У Східній Європі в той час панував теплий, дещо вологий клімат. Люди були озброєні найпростішими знаряддями праці — загостреними палицями, киями, рогатинами, дрючками й масивними крем'яними ручними рубилами. Палеоантропи також почали освоювати печери як сховища та житла, при потребі будуючи в них додаткові споруди — примітивні заслони й огорожі від вітру і навіть намети зі шкур, що поліпшували умови печерного побуту.

і рибальство, того ж часу намітився поступовий перехід до одомашнення тварин. Люди навчилися робити до 80 видів знарядь праці. Зимові житла будувалися з кісток і бивнів мамонтів, шерстистих носорогів, оленячих рогів, дерев'яних брусків, покривалися шкурами.

На території України досліджено кількасот стоянок, віднесених до часів пізнього палеоліту. Найвідоміші з них розташовані в селах Мізин на Чернігівщині, Добраничівці на Київщині. Знаною є й Кирилівська стоянка в Києві.

Клімат

Клімат залишається суворим — холодний і сухий. Вважається, що він став ще сухішим порівняно з мустьєрською порою, бо зменшується кількість лісів, ширшим стає тундро-степовий простір.

16 тисяч років тому починається потепління. Зникли мамонти, носороги, бізони, вівцебики.