Головну роль у релігійному житті Римської держави відігравала колегія жерців-​

Жре́цтво (одн. жрець, жін. жри́ця) — суспільний стан чи кастова група людей, що виконували релігійні обряди. Найбільшого розвитку досягло в Єгипті, Індії, Юдеї та ін.