Пожалуйста напишите интересные факты о кольчатых червях

Дощовий червяк

Хто не знає дощового червяка. Ця корисна тварина належить до класу Малощетинкові, або Олігохети, типу Кільчасті черви. Більшість малощетинкових, як і дощовий червяк, мешкають у ґрунті. Однак існують прісноводні й морські види олігохетів. Параподій у них немає, а на кожному сегменті знаходяться чотири пучки щетинок. їх можна відчути, провівши пальцем уздовж дощового червяка «проти шерсті» — від «хвоста» до «голови». Як і інші кільчасті черви, малощетинкові мають сегментоване тіло, тобто спостерігається певна повторюваність органів уздовж тіла тварини. Кільця, які ми бачимо в дощового червяка, — це сегменти його тіла. Малощетинкові — гермафродити, і їхня статева система досить складна. Поясок, який добре видно в більшості червів, бере участь у формуванні кокона, необхідного для статевого розмноження і розвитку яєць.
Найбільш відомі представники класу — дощові черви. Дощові черви (у побутовому значенні) — це збірна група більш-менш великих кільчастих червів, що мешкають у ґрунті. У нас зазвичай трапляються декілька представників цієї групи — дощовий червяк звичайний, малий червоний червяк, сіра алолобофора, гнойовий червяк та інші.
Звичайний дощовий червяк може сягати 30 см завдовжки, має досить темне забарвлення з рожево-фіолетовим відтінком. Малий червоний червяк майже вдвічі менший за звичайного, темно-червоного кольору. Алолобофора трапляється у нас найчастіше. Це невеликий сірий червяк. Вона витриваліша до посухи, ніж інші дощові черви, мешкає майже скрізь: на полях, у лісах, на городах, біля водойм. Гнойовий червяк має дуже неприємний запах, його часте можна побачити в купах гною, через що він і дістав свою назву У разі небезпеки він може виділяти жовту рідину з неприємним за пахом. У Криму мешкає маріупольська дендробена. Цей великий червяк сягає 35 см завдовжки, має темно-буре забарвлення. Він цікавий тим, що його ходи знаходили на глибині близько 8 м.
Живляться дощові черви торішнім листям, старою напівгнилою травою, а також тими органічними рештками, що є у ґрунті Копаючи хід, червяк заковтує порцію землі, яка проходить крізь його кишечник, де з неї вилучаються по живні речовини, і виводиться на зовні. При цьому утворюються не величкі кульки землі — так звані копроліти. Часто вранці на землі можна побачити горбочки землі, що складаються з окремих кульок Це робота дощових червів, які рили свої ходи. Для землерийних робіт дощовий червяк використовує ще один засіб: копаючи новий хід, він то розширяє, то звужує передній кінець тіла, розсуваючи землю і рухаючись уперед, тобто діє, як клин. У русі йому значною мірою допомагають щетинки, про які ми вже згадували 
Завдяки їм червяк просувається в одному напрямку, наприкла уперед. Але вони не заважають йому повзти назад: він може де вільно змінювати напрямок їх нахилу. За допомогою щетинок дощові черви повзають і по поверхні ґрунту: щетинки забезпечують спрямованість руху під час плазування. Гладенькою повернею червяк рухатися майже не може.
Свою назву дощові черви дістали за те, що виповзають на поверхи: під час сильних злив. Навіщо вони це роблять, не зовсім зрозумілі Вважається, що вода затоплює нірки і черви задихаються. Але відомо що черви здатні поглинати кисень, розчинений у воді, усією поверхнею тіла, а у разі необхідності взагалі кілька годин можуть жити без нього. Отже, загадка залишається нерозкритою.
Дощові черви — дуже корисні тварини. Риючи ходи, вони розпушують ґрунт, поліпшують його водозабезпечення та аерацію. Вони також перемішують верхні та нижні шари, сприяючи процесу ґрунтоутворення. Саме завдяки їхній діяльності предмети, що лежать на поверхні, через деякий час опиняються під землею. Молоді корінці рослин легше проникають углиб, якщо потрапляють у підземний хід червяка.
Копроліти — чудове добриво. Багато рослин добре розвиваються тільки в тому разі, якщо у ґрунті є черви. Копроліти збагачені мікроелементами та органічними речовинами, у них мешкає велика кількість корисних мікроорганізмів. До того ж черви нейтралізують небажану кислотність ґрунтів, що дуже важливо для хліборобства.
Щоправда, вони завдають і шкоди, оскільки є проміжними хазяями деяких паразитичних червів, що від них потерпають свині та свійська птиця, однак ці прикрощі не можуть перевершити їхньої корисності для хліборобства. На жаль, неконтрольоване внесення добрив та отрутохімікатів зменшує кількість дощових червів, що може дуже негативно вплинути на структуру ґрунту.