Твір про осіню
стежку

Виходить осінь на стежку,
Знімаючи зайві одягу,
Направивши знову свою стопу,
До причалу смутку і надії.

Туманов хитких пелену
З озер лісових НЕ сдёрнет вітер
І світ у осені в полоні, -
Ось сніп дощів обіцяє нам вечір,

Бажаючи приховати природи плоть
Хоч павутинкою сріблястою
І свавільно вколоти
Своєю витівкою ігристою.